Про схвалення Стратегії інженерного обладнання оборонних рубежів на період до 2028 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026—2028 роках

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 15 жовтня 2026 р. № 1063-р

Київ

Про схвалення Стратегії інженерного обладнання оборонних рубежів на період до 2028 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026—2028 роках

1. Схвалити Стратегію інженерного обладнання оборонних рубежів на період до 2028 року, що додається.

2. Затвердити операційний план заходів з реалізації у 2026—2028 роках Стратегії інженерного обладнання оборонних рубежів на період до 2028 року (далі — операційний план), що додається.

3. Міністерству оборони подавати щороку до 1 квітня Кабінетові Міністрів України звіт про хід реалізації Стратегії та стан виконання операційного плану.

Прем'єр-міністр України

C. КОРЕЦЬКИЙ

Інд. 80

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 15 жовтня 2026 р. № 1063-р

СТРАТЕГІЯ

інженерного обладнання оборонних рубежів на період до 2028 року

Ця Стратегія є програмним документом середньострокового планування реалізації державної політики у воєнній сфері з питань інженерного обладнання оборонних рубежів визначає цілі, пріоритети та завдання з підготовки території держави до оборони.

Метою цієї Стратегії є забезпечення підготовки території держави до оборони шляхом створення та розвитку ефективної системи оборонних рубежів, а також створення сприятливих умов для застосування сил оборони та ефективного використання території держави під час проведення операцій із відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.

У цій Стратегії термін “інженерне обладнання оборонних рубежів” означає комплекс інженерних заходів щодо створення, нарощування, утримання та відновлення фортифікаційних споруд, інженерних загороджень, шляхів руху військ, захисних споруд та інших елементів оборонних рубежів із метою підготовки території держави до оборони.

Реалізація Стратегії з урахуванням досвіду застосування Збройних Сил, інших складових сил оборони в 2022—2025 роках, завдань сил оборони та їх спроможностей, тактики дій противника та її зміни, сучасних технологічних можливостей противника та можливостей сил оборони сприятиме підвищенню обороноздатності держави та створенню кращих безпекових умов для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в областях, що межують із районами ведення бойових дій.

Опис проблем, які зумовили прийняття Стратегії, і нормативно-правові акти, що діють у відповідній сфері

Збройна агресія Російської Федерації проти України докорінно змінила підходи до підготовки територій держав до оборони, зокрема держав-членів ЄС, які мають спільний державний кордон із Російською Федерацією. Так, країни Балтії та Республіка Польща почали активно здійснювати заходи щодо укріплення державних кордонів.

Протягом останніх років іноземні партнери України регулярно здійснюють вивчення та запровадження досвіду будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд із залученням складових сил оборони.

В Україні ефективність продемонстрували улаштування ешелонованих смуг інженерних загороджень на Донбасі, зосереджені навколо Слов'янська та Краматорська. Такі підготовлені оборонні позиції слугували критичним логістичним центром і дали змогу силам оборони забезпечити ефективну та стійку оборону.

Під час останніх масштабних військових конфліктів XXI століття застосовувалися різноманітні інженерні заходи, які включали створення макетів об'єктів, маскувальні заходи (фарбування техніки, обладнання хибних позицій), а також інженерне обладнання місцевості (облаштування укріплень, траншей, ходів сполучення, протитанкових ровів, мінних полів). Так, Іракські сили використовували підземні сховища для ракетних комплексів та створювали безліч макетів своїх установок для введення противника в оману.

В умовах збройної агресії Російської Федерації проти України ефективна інженерна підготовка території держави до оборони є критичним чинником забезпечення стійкості підрозділів сил оборони.

Підготовлені оборонні лінії мають кілька критично важливих функцій. Такі лінії дають змогу не лише фізично стримувати наступ, а і змінювати динаміку війни, перетворюючи її з маневреної на позиційну, а також зберегти силам оборони особовий склад, накопичити ресурси, підготувати резерви та максимально виснажити противника, що має стратегічне значення в умовах тривалого конфлікту. Таким чином, інженерна підготовка території не лише тактичний захід, а і ключовий елемент стратегії національної оборони.

Ключовими системними проблемами щодо інженерного обладнання оборонних рубежів як складової підготовки території держави до оборони можна визначити:

відсутність комплексного бачення інженерної підготовки території держави в цілому;

повільна адаптація інженерного обладнання оборонних рубежів до змін форм та способів дій противника;

розпорошеність ресурсів між угрупуваннями сил і засобів інженерних військ щодо інженерного обладнання оборонних рубежів;

брак кваліфікованих кадрів інженерного профілю;

недостатня координація заходів та відсутність механізмів міжвідомчої взаємодії.

Таким чином, комплексна оцінка проблем дає змогу зробити висновок, що підготовка території держави до оборони в інженерному відношенні потребує не точкових рішень, а системної, узгодженої, цифровізованої та ресурсно-забезпеченої Стратегії, реалізація якої є нагальною необхідністю в умовах повномасштабної війни.

Нормативно-правовими актами, що діють у сфері підготовки території держави до оборони є: закони України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, “Про Державну спеціальну службу транспорту”, Положення про Міністерство оборони України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 97, ст. 2796; 2025 р., № 66, ст. 4567), постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1415 “Деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану в Україні” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 11, ст. 707), Порядок передачі, прийняття, утримання, обслуговування, охорони та ведення оперативного обліку військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2024 р. № 514 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 45, ст. 2779; 2025 р., № 14, ст. 1041), Державна цільова оборонна програма щодо будівництва та утримання військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на період до 2026 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 р. № 1497 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 7, ст. 546).

Аналіз поточного стану справ, тенденції та обґрунтування щодо необхідності розв'язання виявлених проблем

У ході ведення бойових дій масово зросло застосування високоточної зброї великої дальності, авіаційних, ракетних та артилерійських засобів ураження, а також безпілотних літальних апаратів (комплексів) різного типу (ударних, розвідувальних, типу FPV), що суттєво збільшує зону бойових дій та вимагає відповідних рішень із підготовки території держави до оборони.

Під загрозою ураження противника опинились не лише прифронтові райони, а і міста, які розташовані на відстані десятків кілометрів від лінії зіткнення. Масоване застосування противником керованих авіаційних бомб та безпілотних літальних апаратів (комплексів) різного типу (ударних, розвідувальних, типу FPV) заподіює шкоду як військам, що обороняються, так і цивільному населенню, яке перебуває в тилу.

Аналіз бойових дій свідчить проте, що системне будівництво фортифікаційних споруд та грамотне їх використання дає змогу мінімізувати втрати особового складу, зберегти боєздатність підрозділів, ефективно вести бойові дії в умовах переважаючих сил противника.

Ураховуючи зазначене, основним є питання інженерного обладнання оборонних рубежів оборони у визначених районах.

Своєчасне обладнання шляхів руху військ нівелює кількісні переваги противника у безпілотних літальних апаратах (комплексах) різного типу (ударних, розвідувальних, типу FPV), дає змогу організувати якісну логістику сил оборони, своєчасну евакуацію особового складу та техніки, а також цивільного населення із небезпечних районів.

За результатами аналізу бойових дій фіксуються випадки атак безпілотними літальними апаратами (комплексами) різного типу (ударних, розвідувальних, типу FPV) на цивільні транспортні засоби та цивільну інфраструктуру. Сили противника завдають ударів безпілотними літальними апаратами (комплексами) різного типу (ударних, розвідувальних, типу FPV) по цивільних автомобілях, транспортних засобах оперативно-рятувальних, правоохоронних служб, що призводить до поранень або загибелі поліцейських, працівників ДСНС та цивільних осіб. Такі інциденти в прифронтових областях демонструють, що ворог свідомо використовує асиметричні засоби для тероризування місцевого населення та порушення його життєдіяльності.

Крім безпосереднього впливу на цивільне населення, безпілотні літальні апарати (комплекси) різних типів (ударних, розвідувальних, типу FPV) створюють критичну загрозу для логістичних шляхів, підприємств оборонно-промислового комплексу, об'єктів енергетичної, транспортної та іншої критичної інфраструктури. Масовані удари по об'єктах у глибині території держави негативно впливають на виробничі процеси, матеріально-технічне забезпечення сил оборони, транспортне сполучення та стійкість функціонування економіки. Зазначені тенденції свідчать про поширення загроз, пов'язаних із застосуванням безпілотних літальних апаратів (комплексів) різних типів (ударних, розвідувальних, типу FPV), на території, віддаленій від районів безпосереднього ведення бойових дій, та обумовлює необхідність посилення інженерного захисту не лише районів розташування військ (підрозділів), а й ключових логістичних маршрутів та об'єктів, що забезпечують обороноздатність держави.

На початку 2022 року заходи щодо інженерного обладнання оборонних рубежів були проведені лише на лінії розмежування в Донецькій та Луганській областях, яка утворилася у 2014—2015 роках та залишалася відносно сталою. До виконання робіт у цих областях було залучено 20 тис. осіб і близько 300 одиниць техніки. Витрачено 6 тис. кубометрів лісоматеріалів і понад 5 тис. кубометрів залізобетонних конструкцій. Це дало змогу не лише зупинити переважаючі сили противника, а і нанести йому значні втрати та максимально знизити наступальний потенціал та, як наслідок, зірвати плани ворога.

З початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України заходи щодо інженерного обладнання оборонних рубежів виконувались в основному загальновійськовими підрозділами та не в повній мірі.

Проте протягом останніх двох років до здійснення заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів, крім сил оборони, долучились органи державної влади, місцевого самоврядування, державні та приватні підприємства, що дало змогу наростити обсяги будівництва фортифікаційних споруд, створити сприятливі умови для ведення оборонних дій та стримування переважаючих сил противника. Протягом 2024—2025 років здійснено істотне нарощення рубежів оборони та будівництво глибокоешелонованих смуг.

Таким чином, потреба в розробленні та реалізації Стратегії інженерного обладнання оборонних рубежів є не лише реакцією на наявні виклики, але і проактивним інструментом формування захищеного середовища, яке забезпечить виконання завдань, покладених на Збройні Сили, інші складові сил оборони, стійкість тилу та готовність країни до тривалого протистояння у війні.

Водночас досвід виконання заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів у 2022—2026 роках засвідчив необхідність подальшого розвитку цифрових інструментів управління та моніторингу. Для збору, оброблення та візуалізації інформації щодо обстановки, координації дій складових сил оборони та забезпечення ситуаційної обізнаності відповідно до стандартів НАТО Міноборони використовує інформаційно-комунікаційну систему “Дельта”. Разом з тим функціональне призначення зазначеної системи насамперед спрямоване на забезпечення управління військами та відображення оперативної обстановки.

Зростання обсягів робіт щодо інженерного обладнання оборонних рубежів, необхідність ведення обліку фортифікаційних споруд, інженерних загороджень, антидронового захисту логістичних маршрутів, здійснення контролю за їх технічним станом, утриманням та відновленням потребують розширення можливостей існуючих інформаційно-комунікаційних систем.

У зв'язку із цим Стратегія передбачає в першу чергу не створення окремої інформаційної системи, а розвиток наявних цифрових спроможностей шляхом створення геоінформаційної платформи щодо обліку, моніторингу, аналізу та управління заходами інженерного обладнання оборонних рубежів із використанням та розширенням функціональних можливостей існуючих інформаційно-комунікаційних системи “Дельта”. Реалізація такого підходу забезпечить централізований облік об'єктів, фотофіксацію результатів виконаних робіт, формування паспортів об'єктів, контроль їх готовності та підтримку прийняття управлінських рішень щодо планування і здійснення заходів з підготовки території держави до оборони.

Стратегічні цілі, завдання та показники їх досягнення

Розв'язання зазначених проблем передбачається шляхом виконання комплексу завдань, які охоплюють організаційні, правові, технологічні, інженерні та кадрові напрями та спрямовані на досягнення таких стратегічних цілей.

Стратегічна ціль 1. Забезпечення безперервного та адаптивного планування заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів.

Досягнення стратегічної цілі передбачається шляхом виконання таких завдань:

створення системи забезпечення спільного здійснення заходів на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу із залученням сил оборони, заінтересованих центральних органів виконавчої влади, інших органів державної та виконавчої влади;

розроблення планів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів на наступний рік (2027) та пропозицій на 2028 рік, забезпечення їх уточнення з урахуванням прогнозу заходів на середньострокову перспективу;

забезпечення своєчасного здійснення заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів.

Показниками досягнення стратегічної цілі є:

врегулювання заходів спільного планування щодо інженерного обладнання оборонних рубежів, підвищення взаємодії між органами військового управління сил оборони, заінтересованими центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної та виконавчої влади;

досягнення 95 відсотків здійснення інженерних заходів згідно з планами та 100 відсотків відповідність фактично виконаних робіт тактичним вимогам.

Стратегічна ціль 2. Цифровізація обліку, моніторингу та управління станом інженерного обладнання оборонних рубежів для підвищення швидкості, обґрунтованості прийняття рішень.

Досягнення стратегічної цілі передбачається шляхом виконання таких завдань:

створення єдиної цифрової геоінформаційної платформи для моніторингу фортифікаційних споруд, інженерних загороджень, антидронового захисту логістичних маршрутів від безпілотних літальних апаратів (комплексів) різного типу (ударних, розвідувальних, типу FPV);

забезпечення органів військового управління засобами збору, оброблення та передачі даних про стан здійснення заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів;

створення цифрової бази даних із внесенням паспортів (формулярів) об'єктів із фотофіксацією та геопозиціонуванням заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів.

Показниками досягнення стратегічної цілі є:

кількість щомісячних рішень, ухвалених на основі даних геоінформаційної платформи, та скорочення середнього часу збору і аналізу даних на 50 відсотків;

внесення до цифрової бази даних інформації про побудовані у 2024—2026 роках інженерно-фортифікаційні споруди до лютого 2027 року, в подальшому актуалізація даних — щомісяця.

Стратегічна ціль 3. Адаптація системи інженерного обладнання оборонних рубежів до сучасних загроз та запровадження інноваційних рішень.

Досягнення стратегічної цілі передбачається шляхом виконання таких завдань:

визначення переліку пріоритетних матеріалів, конструкцій (збірні укриття, металоконструкції та інші матеріально-технічні засоби) для фортифікаційного обладнання рубежів оборони, улаштування невибухових загороджень, антидронового захисту доріг, засобів маскування;

формування оборонного замовлення на виробництво необхідних матеріально-технічних засобів для інженерного обладнання оборонних рубежів;

створення резерву будівельних матеріалів та інженерного майна для інженерного обладнання оборонних рубежів.

Показниками досягнення стратегічної цілі є:

запровадження інноваційних рішень на 50 відсотків критичних об'єктів та скорочення часу будівництва типового опорного пункту на 20 відсотків завдяки використанню нових технологій;

створення резерву будівельних матеріалів та інженерного майна для будівництва із розрахунку 300 опорних пунктів та 100 км доріг;

формування каталогу основних матеріалів, які використовуються для будівництва оборонних рубежів та його щорічне оновлення.

Стратегічна ціль 4. Створення глибоко ешелонованої системи оборони та підвищення стійкості підрозділів сил оборони.

Досягнення стратегічної цілі передбачається шляхом виконання таких завдань:

масштабування робіт із будівництва опорних пунктів, улаштування ешелонованих смуг інженерних загороджень та антидронового захисту логістичних шляхів;

забезпечення утримання фортифікаційних споруд у стані, придатному до використання за призначенням.

Показниками досягнення стратегічної цілі є:

підвищення стійкості підрозділів сил оборони на обладнаних рубежах (співвідношення втрат особового складу на підготовлених/непідготовлених ділянках);

готовність 100 відсотків споруд до використання за призначенням.

Етапи реалізації цієї Стратегії та очікувані результати

Реалізація Стратегії інженерного обладнання оборонних рубежів здійснюється за трьома етапами.

На підготовчому етапі передбачається створення необхідних умов реалізації Стратегії.

Ключовим завданням є побудова організаційної, правової та технічної бази для реалізації практичних заходів щодо підготовки інженерного обладнання оборонних рубежів.

Очікуваним результатом повинно бути удосконалення організаційної структури (при Міноборони та Генеральному штабі Збройних Сил) для формування та реалізації політики у відповідній сфері, планування на її основі заходів із забезпечення оборони держави та стратегічного застосування Збройних Сил, координації і контролю за виконанням завдань у відповідній сфері, розроблення та затвердження планів інженерного обладнання територій, запровадження геоінформаційної платформи.

На етапі реалізації Стратегії передбачається будівництво фортифікаційних споруд на найбільш загрозливих ділянках (напрямках, районах).

Ключовими завданнями на такому етапі є:

широкомасштабне будівництво комплексних опорних пунктів (для загальновійськових підрозділів та підрозділів безпілотних літальних апаратів (комплексів) різного типу (ударних, розвідувальних, типу FPV), насамперед, в областях, що межують із районами ведення бойових дій, Російською Федерацією та Республікою Білорусь;

створення запасів матеріально-технічних засобів для будівництва фортифікаційних споруд, улаштування інженерних загороджень та антидронового захисту логістичних шляхів.

Очікуваним результатом повинна бути побудова глибоко ешелонованої системи оборонних рубежів на оперативно важливих напрямках, встановлення регулярного циклу звітності, проведення моніторингу через геоінформаційну систему, підвищення рівня захищеності логістичних (тилових) шляхів до атак безпілотних літальних апаратів (комплексів) різного типу (ударних, розвідувальних, типу FPV) ворога.

На етапі масштабування та коригування передбачається масове охоплення території країни заходами щодо інженерного обладнання оборонних рубежів, запровадження передових інноваційних рішень та способів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів.

Ключовими завданнями на такому етапі є:

нарощення інженерного обладнання оборонних рубежів у глибині оборони (оперативний рубіж оборони);

підготовка до оборони ключових населених пунктів;

проведення міжвідомчого аудиту стану виконання заходів із метою актуалізації планів згідно з новими оперативними викликами.

Очікуваним результатом повинно бути створення глибоко ешелонованої системи оборонних рубежів у поєднані з якісним забезпеченням мобільності (логістики) військ, а також уніфікація підходів до проектування і будівництва фортифікаційних споруд.

Орієнтовний обсяг необхідних фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів

Виконання завдань та досягнення цілей, передбачених Стратегією, потребує сталого, прогнозованого і цільового фінансування, яке дасть змогу забезпечити безперервність будівництва фортифікаційних споруд, їх належне утримання, накопичення необхідних матеріальних резервів та запровадження сучасних технологій будівництва. Ураховуючи масштабність викликів і обмеженість наявних ресурсів, фінансування здійснюватиметься на багатоджерельній основі за пріоритетністю здійснення заходів із оборонного значення.

Фінансове забезпечення Стратегії здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів, що передбачені для міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади, відповідальних за її виконання, у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Принципами фінансування є:

пріоритетність — насамперед фінансуються напрямки із найвищим рівнем загрози, зокрема райони інтенсивних бойових дій, прикордонні райони;

раціональність — видатки плануються на основі реальних потреб, калькуляцій, технічних умов, із обов'язковою експертизою проектно-кошторисної документації;

гнучкість — можливість перерозподілу ресурсів у разі зміни оперативної обстановки або потреб військ;

цільове використання — усі кошти використовуються виключно на визначені Стратегією завдання, розпорядники зобов'язані здійснювати фінансову звітність та аудит.

Контроль за цільовим і ефективним використанням фінансових ресурсів здійснюється:

Державною аудиторською службою (заходи з державного фінансового контролю);

Міноборони (у межах компетенції);

Рахунковою палатою (зовнішній аудит);

Державним казначейством (у частині реєстрації бюджетних зобов'язань);

відповідними підрозділами внутрішнього аудиту;

незалежними аудиторами у разі грантової чи благодійної допомоги.

Порядок проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації Стратегії та звітування

Успішна реалізація Стратегії потребує постійного, системного та багаторівневого контролю за виконанням її положень. З цією метою запроваджується комплексна система моніторингу, оцінки результативності, інформаційної звітності та інституційного контролю, яка охоплює як процеси реалізації заходів, так і досягнення очікуваних стратегічних результатів.

Моніторинг реалізації Стратегії передбачає:

постійне відстеження ходу виконання визначених завдань і заходів;

оцінку фактичних результатів у порівнянні із запланованими;

виявлення ризиків, недоліків і відхилень від планових показників;

інформування Кабінету Міністрів України про хід реалізації Стратегії.

Моніторинг та оцінка стану реалізації цієї Стратегії здійснюватиметься:

Міноборони — загальна координація процесу моніторингу, збір звітності, формування узагальненої аналітики;

Генеральним штабом Збройних Сил — координація процесу моніторингу органами військового управління (утвореними угрупованнями військ (сил), збір, узагальнення та аналіз інформації;

органами військового управління (утворені угруповання військ (сил) — первинний контроль фактичного виконання робіт на місцях, фотофіксація, звітність.

Оцінка ефективності здійснюється шляхом аналізу впливу виконання завдань операційного плану на досягнення стратегічних цілей Стратегії, порівняння витрат і результатів, виявлення та періодичний перегляд — внесення змін і доповнень у операційний план.

Дані моніторингу використовуються для формування бюджетних запитів на наступний рік, підготовки рішень щодо корекції або оновлення Стратегії, публічного інформування про хід її реалізації.

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 15 жовтня 2026 р. № 1063-р

ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН

заходів з реалізації у 2026—2028 роках Стратегії інженерного обладнання оборонних рубежів на період до 2028 року

Найменування завдання

Найменування заходу

Строк виконання

Відповідальні за виконання

Індикатор виконання

Стратегічна ціль 1. Забезпечення безперервного та адаптивного планування заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів

1. Створення системи забезпечення спільного здійснення заходів на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу із залученням сил оборони, заінтересованих центральних органів виконавчої влади, інших органів державної та виконавчої влади

запровадження механізму спільного планування заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів

листопад 2026 р.

Міноборони

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

Держспецтрансслужба (за згодою)

видано наказ Міноборони, яким врегулювано механізм спільного планування заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів

2. Розроблення планів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів на наступний рік (2027) та пропозицій на 2028 рік, забезпечення їх уточнення з урахуванням прогнозу заходів на середньострокову перспективу

1) розроблення плану фортифікаційного обладнання оборонних рубежів

грудень 2026 р.

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

Міноборони

видано наказ про введення в дію плану фортифікаційного обладнання оборонних рубежів, який передбачає здійснення заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів

2) розроблення плану улаштування інженерних загороджень для прикриття оборонних рубежів

грудень 2026 р.

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

Міноборони

видано наказ про введення в дію плану улаштування інженерних загороджень для прикриття оборонних рубежів, який передбачає здійснення заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів

3) розроблення плану улаштування антидронового захисту основних логістичних шляхів

грудень 2026 р.

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

Міноборони

видано наказ про введення в дію плану улаштування антидронового захисту основних логістичних шляхів, який передбачає здійснення заходів щодо антидронового захисту основних логістичних шляхів

3. Забезпечення своєчасного здійснення заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів

проведення аналізу здійснення заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів

щокварталу

Міноборони

оновлено вимоги стосовно здійснення заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів за результатами проведеного аналізу

Стратегічна ціль 2. Цифровізація обліку, моніторингу та управління станом інженерного обладнання оборонних рубежів для підвищення швидкості, обґрунтованості прийняття рішень

4. Створення єдиної цифрової геоінформаційної платформи для моніторингу фортифікаційних споруд, інженерних загороджень, антидронового захисту логістичних маршрутів від безпілотних літальних апаратів (комплексів) різного типу (ударних, розвідувальних, типу FPV)

1) визначення технічних вимог (завдань) для реалізації цифрової геоінформаційної платформи

вересень 2026 р.

Міноборони

визначено технічне завдання для цифрового продукту, який дасть змогу підвищити ефективність моніторингу

2) проведення тестової експлуатації цифрової геоінформаційної платформи в межах адміністративно-територіальної одиниці

грудень 2026 р.

Міноборони

проведено тестову експлуатацію та за її результатами усунено програмні несправності, у разі їх виявлення

3) введення до експлуатації цифрової геоінформаційної платформи в органах державної влади та силах оборони

лютий 2027 р.

Міноборони

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

Держспецтрансслужба (за згодою)

запроваджено цифровий продукт, який дасть змогу підвищити ефективність здійснення заходів

5. Забезпечення органів військового управління засобами збору, оброблення та передачі даних про стан здійснення заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів

1) утворення аналітичного підрозділу оброблення та зберігання інформації в структурі Міноборони

грудень 2026 р.

Міноборони

видано Директиву Міноборони щодо створення підрозділу (центру) оброблення та зберігання інформації для формування бази даних та моніторингу стану інженерного обладнання оборонних рубежів

2) проведено підготовку персоналу для роботи з інформацією в цифровій геоінформаційній платформі

грудень 2026 р.

Міноборони

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

Держспецтрансслужба (за згодою)

отримано необхідні знання та навички персоналом на всіх рівнях оброблення та передачі даних про стан здійснення заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів

3) надання доступу до цифрової геоінформаційної платформи

грудень 2026 р.

Міноборони

надано доступ до цифрової геоінформаційної платформи та організовано відповідну роботу

6. Створення цифрової бази даних із внесенням паспортів (формулярів) об'єктів із фотофіксацією та геопозиціонуванням заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів

1) організація збору інформації про побудовані об'єкти у 2024—2026 роки

лютий 2027 р.

Міноборони

Держспецтрансслужба (за згодою)

інші складові сил оборони (за згодою)

створено базу паспортів (формулярів) об'єктів із фотофіксацією та геопозиціонуванням заходів щодо інженерного обладнання оборонних рубежів і актуалізовано стан інженерного обладнання оборонних рубежів територій

2) внесення даних щодо інженерних заходів у межах адміністративно-територіальної одиниці до цифрової геоінформаційної платформи

березень 2027 р.

Міноборони

оновлено базу даних актуальною інформацією щодо інженерних заходів у межах адміністративно-територіальної одиниці

3) здійснення моніторингу та контролю за об'єктами інженерного обладнання оборонних рубежів територій через цифрову геоінформаційною платформу

лютий 2027 р.

Міноборони

організовано контроль за об'єктами інженерного обладнання оборонних рубежів із використанням цифрових інструментів у реальному часі

Стратегічна ціль 3. Адаптація системи інженерного обладнання оборонних рубежів до сучасних загроз та запровадження інноваційних рішень

7. Визначення переліку пріоритетних матеріалів, конструкцій (збірні укриття, металоконструкції та інші матеріально-технічні засоби) для фортифікаційного обладнання рубежів оборони, улаштування невибухових загороджень, антидронового захисту доріг, засобів маскування

проведення аналізу використання матеріалів, конструкцій та технічних засобів, які застосовуються для інженерного обладнання оборонних рубежів

грудень 2026 р.

Міноборони

Держспецтрансслужба (за згодою)

визначено перелік матеріалів, конструкцій та технічних засобів (далі — матеріально-технічні засоби) для інженерного обладнання оборонних рубежів

8. Формування оборонного замовлення на виробництво необхідних матеріально-технічних засобів для інженерного обладнання оборонних рубежів

1) формування оборонного замовлення на постачання матеріально-технічних засобів у 2027 р.

грудень 2026 р.

Міноборони

забезпечено своєчасність постачання матеріалів

2) формування оборонного замовлення на постачання матеріально-технічних засобів у 2028 р.

грудень 2027 р.

Міноборони

забезпечено своєчасність постачання матеріалів

9. Створення резерву будівельних матеріалів та інженерного майна для інженерного обладнання оборонних рубежів

1) формування переліку та обсягів резерву матеріально-технічних засобів для інженерного обладнання рубежів оборони

грудень 2026 р.

Держспецтрансслужба (за згодою)

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

Міноборони

визначено необхідні показники резерву для забезпечення повноти постачання матеріально-технічних засобів

2) визначення утримувачів резерву матеріально-технічних засобів

грудень 2026 р.

Держспецтрансслужба (за згодою)

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

Міноборони

визначено утримувачів резерву матеріально-технічних засобів із урахуванням його розосередження

3) створення резерву матеріально-технічних засобів

січень 2027 р.

Держспецтрансслужба (за згодою)

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

створено резерв матеріально-технічних засобів для інженерного обладнання рубежів оборони

Стратегічна ціль 4. Створення глибоко ешелонованої системи оборони та підвищення стійкості підрозділів сил оборони

10. Масштабування робіт із будівництва опорних пунктів, улаштування ешелонованих смуг інженерних загороджень та антидронового захисту логістичних шляхів

будівництво комплексних опорних пунктів (для загальновійськових підрозділів та підрозділів БПЛА) у прикордонних областях та областях, що межують з районами ведення бойових дій

грудень 2028 р.

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

Держспецтрансслужба (за згодою)

інші складові сил оборони (за згодою)

Міноборони

збудовано комплексні опорні пункти відповідно до планів Збройних Сил

11. Забезпечення утримання фортифікаційних споруд у стані, придатному до використання за призначенням

передача та утримання фортифікаційних споруд, невибухових загороджень, антидронового захисту доріг та засобів маскування балансоутримувачами

грудень 2028 р.

Міноборони

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

Держспецтрансслужба (за згодою)

здійснено передачу та забезпечено утримання фортифікаційних споруд, невибухових загороджень, антидронового захисту доріг та засобів маскування балансоутримувачами